Православна цивілізація

Ми дізнались про неї від Хантінгтона.

Але вже від наших вітчизняних авторів прочитав про цивілізаційне лідерство, націоналіста-цивілізаціоніста і навіть розлом цивілізацій (визначимо все це блоком питань Ц) - зрозуміло, із згадками про Хантінгтона. Скажу чесно, не зрозумів... Повернувся до першоджерела, щоб освіжити свое бачення питання чи розуміння того, що написано автором в книжці. І от саме у дотичності, як видається, до визначеного блоку Ц, побачив наступне.

1. Масштаб часу

Цивілізації живуть тисячоліттями. Відтак масштаб чи шкала їхніх змін - сторіччя. А як міряти на покоління, то, мабуть три чи п'ять. То як казати про зміни в наявній схемі чи переліку Хантінгтона, зокрема про православну і західну, вони ж нас цікавлять, то маємо думати чи міряти, планувати якісь зміни, що їх прагнемо, саме так - без поспіху, неквапливо.

2. Назва

С назвами всіх цивілізацій (може крім ісламської) дуже складно. Православна не виключення. Її ж можна було б називати і радянською (на певному відтинку життя) чи російською (зараз або в майбутньому). Адже хтось її може бачити і називати саме так, втім, треба погодитись, що саме православ'я (згадаймо п.1) є найбільш вагомим фактором у її формуванні і вже сучасній характеристиці.

3. Склад

Першою проблему створює Греція. Адже вона є частиною Заходу. Але православна. Бо який може бути Рим без Греції, а Захід без Риму. І Греції. Але ж країна православна?

Далі йдуть Болгарія і Румунія. Теж вже виразно налаштувались цивілізаціно перейти у склад Заходу. Але згадаймо про п.1 і скажемо так: курс є, рух в цьому напрямку є, але коли і як можна буде сказати, що це відбулось, нехай частково, фрагментами - років так за...

А Росія? Вона хоче залишитись на самоті в цій цивілізації? Як Індія чи Китай? Залишивши решту країн Заходу? Чи співмірна вона в сенсі культурної самобутності з тими культурними гігантами? Та ще й з марксизмом у історичному багажі. Чи не є вона скоріше субцивілізацією у складі Заходу? З точки зору ісламу це виглядає саме так.

4. Україна

Згадаємо тепер про блок Ц і спробуємо все це звести докупи.

4.1 Ну, про наше лідерство, здається, годі й згадувати. Видається якимось абсолютно неможливим. Звісно, як реально про це казати, мовляв, ми хочемо скласти план виконання цивілізаційних робіт, що приведуть нас до цього омріяного лідерства у цивілізації Х. Х, бо я не знаю, православна мається на увазі, західна чи якась геть нова, поки без назви.

Але це як казати про лідерство у складі цивілізації. А як про лідерство (чиє?) у суспільстві? Задля вирішення якихось цивілізаційних задач. Наприклад, переміщення від одної цивілізації до іншої або, як сказати поміркованіше, збагачення, розвиток тих чи інших рис нашого суспільного життя в напрямку наближення їх до Заходу?

4.2 А от з націоналістом-цивілізаціоністом тільки в першій частині ясно: націоналіст і є націоналіст (інтегральний, революційний, прагматичний - більше про це тут і тут), а от цивілізаціоніст що таке? У Хантінгтона не згаданий. Інтуїтивно можна, звісно, якось спробувати щось придумати, але ж це і буде власна придумка, навряд варто так робити.

4.3 І, нарешті, про розлом, тобто про те, що Галичина суть частина Заходу, а решта України є цивілізаційно православна. Не на одну дисертацію питання, і то по всіх кафедрах - історії, культурологі, соціальной психології, політології тощо. А як суттєво звузити, конкретизувати питання, взяти один фактор: політична культура, участь населення в політичному процесі, наявність місцевих партійних організацій, що презентують основні європейські ідеології? Не "західні", звісно, бо ми ж по сей бік Атлантики.

Знаєте, я тут різниці не бачу: всюди в нас пострадянські аполітичні чи політично несвідомі громадяни. Партій нема, слово "ідеологія" нагадує людям тільки про КПРС. Галицькі націоналісти активні, помітні, але суттєво схожі у своєму завзятті на російських більшовиків. Що вже казати про лібералізм чи християнську демократію - не видно й не чутно. Порівняйте Миколаїв і Львів - все однаково тихо. Тим більше проблематично виглядає цей згаданий розлом, як його порівнювати з тими, що існують, скажімо, навкруг ісламу.

От такі враження, запитань більше ніж відповідей. Тепер будемо шукати, кому це цікаво.