Сказав шановний прелат таки дуже сильно. Зазвичай в нас так виборці кажуть про політиків. Тих, що обрали, а потім побачили обраних в практичній роботі. А тут керівник конфесіональної ієрархії - про своїх підлеглих. Я так зрозумів.
Ну а потім прочитав вже уважно і деякі думки з цього приводу хочу з паном Мар'яном обговорити. А він? Побачимо. Принаймні автор інтерв'ю в нас на зв'язку.
Згадав оце, що читав у спогадах Мілюкова про те, що напередодні краху Росії в 1917 році не бракувало з боку керівників російської церкви скарг на те, що і миряни, і їх пастирі зосереджені на обрядності і зовсім не розуміють духу Христової науки, не живуть так, як він заповідав і навчав. Ну, подальші події, масове самознищення російського люду показало, що таки вони були праві. Мало християнського було в тих людях, що вбивали і вбивали, руйнували і нищили, і то все заради якогось міфічного щастя усього людства. У майбутньому, звісно, коли всіх поганих, несвідомих, ворогів буде знищено.
Втім, то філософія, історія, ще щось, але повернімося до українського сьогодення, до тих пастирів, яких, зважаючи на тему нашого блогу, хотілося б бачити більш активними в політичному просторі. Та для початку хоча б в соцмережах - Львова, Харкова, Миколаєва, а може й Єланцю. Де, скажімо, і пана Мар'яна нема. А відтак нема прямого діалогу з вірними. Що у цьому випадку є просто громадяни. Певної політичної орієнтації, християнської.
А зі скороченим до однієї фрази марксизмом ми в СРСР були знайомі: вчення Маркса всесильне, бо воно є істина.
Немає коментарів:
Дописати коментар